17 вересня українці відзначають 160-у річницю з дня народження Михайла Коцюбинського – українського письменника-модерніста, видатного естета і людинознавця, художника слова, майстра імпресіоністичного малюнка, громадського діяча, голови «Просвіти» у Чернігові. У створеному М.Коцюбинським світі панує сонце, тому й називають його Сонцепоклонником. Сонце, природа, людина – три виміри творчості письменника.
В українську літературу М. Коцюбинський увійшов як майстер психологічної прози. Ранні його оповідання «Харитя», «Ялинка» (1891), «Маленький грішник» (1893) проникнуті тонким психологізмом, сповнені мальовничістю, експресивністю. Вершиною досконалості особливого художнього стилю М. М. Коцюбинського є твори «Fata morgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). Останні новели письменника – «Хвала життю», «На острові», «Цвіт яблуні» – доповнені елементами неоромантизму. Окремі твори письменника екранізовано й інсценізовано, перекладено мовами багатьох народів світу. Перу М. Коцюбинського належать переклади українською мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко, Ф. Достоєвського та ін.
