Початок празникові Воздвиження дало посвяченя храму Воскресіння Господнього, який збудував св. Костянтин Великий на Голгофі в Єрусалимі. Посвячення храму відбулося за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня – 14 вересня – відбулося врочисте воздвиження віднайденого Хреста Господнього.
Друга важлива подія, що зробила загальним празник Воздвиження на Сході й на Заході – це повернення св. Господнього Хреста з перської неволі. Перський цар Хозрой у 614 році здобув Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. У 628 році цісар Іраклій (610–641 роки) після своєї перемоги над персами знайшов св. Хрест і приніс його до Єрусалима, де 14 вересня відбулося друге врочисте воздвиження-піднесення св. Хреста.
І так із того часу це свято поступово увійшло до складу дванадцяти найбільших свят річного циклу.
Зараз частина Хреста Господнього спочиває в ковчезі у вівтарі грецького храму Воскресіння в Єрусалимі. Частинка Хреста Господнього також перебуває у Свято-Володимирському кафедральному соборі міста Києва. Святиня вкладена у срібний хрест, яким здійснюється благословення присутніх у храмі вірян.
Напередодні свята у всіх церквах України звершується винесення Хреста для поклоніння. Хрест прикрашається зеленню і квітами на ознаку того, що через нього (тобто через страждання і смерть на ньому Спасителя) даровано нам вічне життя. Оскільки свято Воздвиження нагадувало Христове розп’яття і смерть та прирівнювався до Великої П’ятниці, то з найдавніших часів стало традицією св. Церкви в цей день додержувати строгий піст, щоб поглибити благоговійний спогад про хресні страждання Спасителя.
