Наталія Висіч народилися в Мукачеві 21 серпня 1951 року. Походила з сім’ї козаків, її батьки приїхали з Північного Кавказу після приєднання Закарпаття до України. Обоє не мали музичної освіти, однак приділяли чимало уваги естетичному вихованню своїх дітей. Мама Євдокія Іванівна мріяла, щоб дочка стала відомою музиканткою і ця мрія збулася.
Навчалася Наталія спочатку в Мукачівській музичній школі, згодом приїхала до Ужгорода для продовження вдосконалення майстерності. У 1970 році вступила до Київської державної консерваторії, де займалася фортепіано в класі професора А. Снегірьова та органа в класі професора А. Котляревського. Згодом продовжила своє вдосконалення по органу в аспірантурі при Київській державній консерваторії та на стажуванні при Московській державній консерваторії.
З часу, коли їй запропонували працювати в Ужгороді солісткою-органісткою Закарпатської обласної філармонії, вона не розлучалася з органом. Вміла не тільки грати на ньому, а й відремонтувати у разі несправностей. Адже цей інструмент нагадує оркестр, він поєднує в собі всі регістри звучання. Там відчувається і скрипка, й контрабас, і духові інструменти.

Вона була настільки віддана і рідна органові, що сьогодні мало хто пригадує, коли ж уперше відбулося їхнє знайомство. В одному з інтерв’ю Наталія Висіч розповідала, що почула вперше орган у Мукачівському костьолі й одразу навіть не зрозуміла, що то грає. Потім паралельно з навчанням у класі фортепіано навчалася у класі органа в заслуженого діяча мистецтв України – Степана Мартона. Саме ця зустріч стала однією із найвизначальніших у житті Наталії Висіч.
Працюючи в Закарпатській філармонії, об’їхала з концертами практично півсвіту: вся росія, Урал, Прибалтика, Середня Азія, країни Центральної та Східної Європи. Була дипломанткою та лауреаткою республіканських та міжнародних конкурсів у Польщі, Словаччині, Німеччині, Франції.
За час своєї кар’єри вона успішно співпрацювала з видатними органістами та диригентами сучасності, зокрема: Б. Руденко, О. Басистюк, Б. Которовичем, П. Полухіним, Г. Вазіним, А Шароєвим, Р. Філіпчуком, Р. Коффманом. На обласній сцені Наталія Дмитрівна часто виступала з симфонічним і камерним оркестрами філармонії, кращими вокалістами та інструменталістами краю.
Поряд з виконавською діяльністю Наталія Висіч з великим натхненням передавала таємниці свого ремесла молодому поколінню. Так, з 1985 року за ініціативою директора музичної школи № 1 Яна Шляхти відкривається перший в Україні клас органа в музичній школі, з 2006 року завдяки співпраці з дирекцією Ужгородського державного музичного училища вдалося відновити органний клас в цьому закладі. Широкий резонанс та авторитет та популярність здобув започаткований у 2008 році міжнародний молодіжний органний фестиваль, який проводиться з того часу щорічно.
Наталія Висіч ввійшла до енциклопедії «Видатні постаті ХХ століття». Без сумніву, вона залишиться знаковою постаттю в історії класичної музики Закарпаття й України, а історію життя відомої музикантки зафіксують ще не в одній книзі. Учні також свято бережуть пам’ять про унікальну Наталію Висіч, обіцяють продовжувати її справу. Адже органістка навчила їх набагато більше, ніж грати на органі – вона передала їм частину своєї музичної душі.
Померла музикантка в 2013 році.
Працівники бібліотеки