«І з’явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!»
Ісайя 40:5
Хрещення Господнє – останнє зі свят різдвяного циклу. Цього дня віряни святкують здійснення Таїнства Хрещення, яке Ісус Христос здійснив у віці 30 років на річці Йордан. Тому вода на свято вважається священною, вона здатна очищати тіло та душу від хвороб чи гріхів. А ще українці полюбляють купатися цього дня в ополонці.
Історична довідка
Свято Богоявлення відноситься до найдавніших свят християнської церкви, поряд із Пасхою та П’ятидесятницею.
Згідно з церковним вченням, назви свята (Епіфанія, Феофанія, Просвіта) зумовлені тим, що під час хрещення Спасителя відбулося об’явлення всіх Трьох Осіб Трійці: Бог Отець з відчинених небес свідчив голосом [«Це є Син Мій Улюблений, Якого Я вподобав» (Мт. 3:17)], а Бог Святий Дух, як голуб, зійшов на Ісуса. З хрещенням Ісуса, за Євангеліями, збігається і час Його вступу на земне служіння, тому з цією подією стали поєднувати уявлення про месіанство Христа.
Таким чином, хрещення Христове в Йордані пов’язане з одкровенням Святої Трійці людству. Немає більшого одкровення, ніж це. Бо через нього виявлена перед нами тайна Триєдності Божества. Спаситель на Йордані зняв печать з цієї тайни, найбільшої на небі і на землі. Ми говоримо «і на землі», тому, що Трійцею Божества пояснюється і найглибша таємниця самої людини – її потрійність, як уже на самому початку Священного Писання сказано: Бог сотворив людину за образом Своїм (Бут.1:26). Тому свято хрещення Христового і називається Богоявлення, бо Бог явився на річці Йордан таким, яким Він є, наскільки це явище доступне людині у тілі. Це свято називається ще й Просвіщенням, бо воно освітлює дух людський пізнанням найглибшої Божественної тайни. Воно називається Просвіщенням і тому, що хрещення Христове зануренням у воду просвіщає наш розум, очищує наше серце і ушляхетнює нашу душу пізнанням побудови нашого спасіння, що полягає в похованні ветхої людини і народженні нової, чи, іншими словами, у смерті всього нашого грішного і смертного єства і оживленні безгрішного та безсмертного.
Проте у різні епохи і в різних гілках християнства сформувалося розбіжне розуміння свята: якщо у Східних церквах чільного значення набула подія хрещення Ісуса Іваном Хрестителем та явлення всієї повноти Трійці, то в Західній – свято асоціювали з трьома євангельськими подіями: явленням Різдвяної зірки волхвам на знак першого об’явлення Месії (звідси назви – «свято волхвів», «свято трьох царів»), хрещенням Ісуса та дивом у Кані Галілейській. У католицизмі Богоявлення належить до вищого рангу церковних свят – торжества. Остаточно свято Хрещення відокремилося в католицизмі від Богоявлення після літургійних реформ 20 ст.
