Сьогодні Церква також згадує пам’ять св. Василія Великого.
Він народився близько 330 року в Кесарії і походив зі знатного роду, що славився не лише багатством, а й ревною християнською вірою. Батько був адвокатом і викладачем риторики. У сім’ї було десятеро дітей, з яких п’ятеро і мати Емілія зачислені до святих.
Першу освіту Василій здобув під керівництвом батька. Після його смерті святий вирушає на навчання до Константинополя, а потім до Афін, де опановує риторику і філософію, астрономію і математику, фізику і медицину. Опісля він повертається в Кесарію, де викладає риторику. Близько 362 року він був висвячений у сан диякона єпископом Мелетієм, а через 2 роки — у сан пресвітера єпископом Кесарійським.
Святий написав багато праць, залишивши по собі велику духовну спадщину – це твори догматичні, моральні, аскетичні, полемічні, пояснення Святого Письма, 366 листів. Він уклав текст Божественної Літургії, приклався до формування вчення про Пресвяту Трійцю. Його визнають Великим Вчителем Церкви.
***
Отож, Свято Старий Новий рік виникло лише у XX ст. А саме після переходу на григоріанський календар у 1918 році. Тоді новий рік за новим стилем починався 1 січня. А попередня дата «нового року» 14 січня стала зватися Старим Новим роком. І на цю плутанину у 13 днів наклались народні свята Меланки (13 січня) і Василя (14 січня). Віднедавна свято припадає саме на ніч з 31 грудня на 1 січня.
Хоча якщо вслухатись у щедрівки й посівальні побажання, то починають дивувати рядки про «прилетіла ластівочка», «овечки покотились», про Богоматір, яка за плугом ходила. Цьому не слід дивуватись, адже подібні пісні складалися тоді, коли початок нового року святкувався весною.
Вечір напередодні Старого Нового року називається Щедрим або Маланчиним вечором.
День 1 січня називають днем святого Василя.
Обов’язково у Щедрий вечір вдома збиралась уся родина за столом. Традиційно до святкування одягали вишиванки.
На Меланки українці вдруге готують кутю, яку називають щедрою. Пшеницю або рис заправляють узваром, підсолодженим медом. Обов’язково досипають горішків, родзинок, сухофруктів (в’ялених вишень, копчених груш і слив). Стіл також вражає достатком. Окрім 12 пісних страв гостей частують запеченими ковбасами, вудженою підчеревиною, завиванцями із м’ясом.
