«Він був селянський син і став князем в царстві духа. Він був кріпак і став великою силою в громаді людських культур. Він був простак і відкрив професорам і вченим новіші і свобідніші степені. Він терпів десять літ від російської воєнщини, а зробив більше для свободи Росії, ніж десять побідних армій. Доля переслідувала його ціле життя, та не покрила іржею золота його душі, не обернула його любові до людства в ненависть, ані його віри – в розпуку. Доля не щадила йому страждань, але не стримала його радості, що била здоровим джерелом життя. Та найкращий, найцінніший дар доля дала йому ах по смерті – невмирущу славу і вічну нову насолоду, яку дають його твори мільйонам людських сердець», – Іван Франко.
У день пам’яті Шевченка по всій країні проходять заходи, присвячені його життю та творчості: читаються вірші, покладаються квіти до пам’ятників, організовуються літературні вечори та виставки. Цей час, коли кожен українець має можливість ще раз замислитися над значенням його творчості для нашого народу.
Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься в пам’яті нащадків, бо він став символом боротьби за свободу та незалежність не одного покоління українців. І сьогодні, у XXI столітті, коли нашу країну вчергове намагаються знищити, слова Шевченка додають усім нам сил для протистояння.
І вам слава, сині гори,
Кригою окуті. І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся - поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Ангеліна ГОЛЬЧА
