Запах бабусиної хати чи маминого рулету з корицею переносять нас в минуле і пробуджують цілі історії, що ховались в пам’яті.
Чому саме запахи так легко здіймають хвилю спогадів? Цьому явищу є назва – феномен Пруста, – наукове пояснення і навіть практичне застосування.
Феномен Пруста
Запах розм’якшеного в липовому чаї кексу – «мадленки» навіяв дорослому Марселю Прусту сповнені деталей спогади дитинства, що здавалися геть забутими.
Цей літературний епізод подарував назву пробудженню запахами згадок про минулі події – феномен Пруста.
На відміну від спогадів, породжених словами чи образами, феномен Пруста стосується переважно подій дитинства і є значно яскравішим та емоційнішим.
Феномен Пруста стосується не будь-яких запахів, а лише тих, які ми відчували час від часу і нетривало, як-от аромат святкової випічки чи парфумів першого кохання.
Виявляється, що для нашого гарного самопочуття корисні хвиля спогадів і охоплення ностальгією. Запахи, спогади, психічні відчуття і робота серця та імунної системи дивовижно пов’язані.
Ефект від запахів випереджає усвідомлення корою головного мозку того, чому ж ми відчуваємо саме зараз саме ці емоції. Навіяні запахами спогади можуть заспокоїти і зменшити запалення, а водночас – навіть спровокувати посттравматичний синдром.
Як ми сприймаємо запахи
Виділяють два типи сприйняття запахів – упізнавання запаху та породження автобіографічних спогадів.
Жінки загалом чутливіші до запахів, ніж чоловіки.
Нюхові цибулини є частиною лімбічної системи мозку. Ця система –сукупність еволюційно стародавніх ділянок, що відповідають за емоції та відчуття безпеки.
Інформація про запахи іде напряму до гіпокампу – він формує асоціативну пам’ять, та амигдали – вона обробляє чуттєві спогади і формує емоційну пам’ять.
Звідти сигнал іде напряму в таламус – ще один регіон, що визначає нашу уважність і пріоритети.
Саме тому ми зважаємо на запахи мимоволі і не можемо їх ігнорувати. Зір та слова таких привілеїв не мають.
Лише коли сигнали про запахи надходять до кори півкуль, ми можемо їх усвідомити.
Нюх важливий не лише для диких тварин, а й для людей.
Вважається, що у виборі сексуальних партнерів люди певною мірою керуються запахами.
Діти починають вивчати запахи ще в утробі матері і згодом надають перевагу тим, які не викликали в матері стресу.
Немовлята пам’ятають ті запахи, що супроводжують пестощі батьків, й заспокоюються від них.
А погіршення сприйняття запахів вважають одним із передвісників хвороб Альцгеймера та Паркінсона.
Люди із спектром аутичних порушень також погано розрізняють аромати.
Близько 10% здорових людей мають стан алекситимії, коли важко розпізнати власні і чужі емоції й добрати до них слова. Таким людям також притаманна нечутливість до запахів.
Користь ароматів
Давня практика ароматерапії використовує запахи для модуляції емоцій та станів тіла.
Так, наприклад, у більшості західних людей відчуття щастя викликає запах ванілі, бадьорості – аромати цитрусових, а лаванду вважають заспокійливою.
На Сході запахом умиротворення є ясмин, а з енергійністю та щастям пов’язують аромат троянди.
Клінічні дослідження показали певну ефективність ароматерапії й масажу при доланні депресії. Але в онкохворих це навпаки збільшувало тривожність.
Інгаляція маслом лаванди в клінічному дослідженні полегшувала передменструальний синдром.
В одному досліді люди, що відчували аромат свіжої кави чи випічки, були більш приязними й готовими допомогти незнайомцям, ніж ті добровольці, які не зазнали жодного впливу.
Приємні нам запахи впливають також на продуктивність і творчі здібності – ця відома з буденного досвіду річ підтверджена науковцями.
Якщо ми вперше виконуємо завдання у приміщенні з приємним запахом, то наступні рази ми його робитимемо значно краще, якщо пахне так само.
Якщо хтось не може взятись до роботи без кави, то, може, справа не в кофеїні, а саме в улюбленому ароматі, що запускає креативність.
