Вибір професії — одне з найважливіших рішень у житті кожної людини.

Для мене вибір ветеринарної медицини став не просто визначенням майбутнього фаху, а продовженням родинної традиції, яка бере свій початок ще з мого дитинства.

У нашій родині багато ветеринарних фахівців. Особливе місце в моєму житті займає мій дідусь — відомий в області спеціаліст ветеринарної медицини, який багато років присвятив цій професії та свого часу був директором ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України». З дитинства я спостерігав за його ставленням до професії, чув розповіді про роботу та людей, яким він допомагав. Напевно, саме тоді в мене й почав формуватися інтерес до ветеринарної медицини.

Я завжди любив тварин. Мені подобалося спостерігати за собаками, котами та іншими тваринами, бачити, як вони ростуть, розвиваються, звикають до людей і навколишнього середовища. Особливо мене захоплює їхня щирість, відданість і довіра до людини.

Тварини не можуть словами розповісти, що їх турбує. Саме тому ветеринарний фахівець повинен бути уважним, добрим, терплячим і відповідальним. Коли бачиш, що тварина потребує допомоги, виникає бажання зробити все можливе, щоб полегшити її стан і повернути їй здоров’я.

Навчаючись у коледжі, я все більше переконуюся, що зробив правильний для себе професійний вибір. Попереду багато знань, практичної роботи та нових відкриттів. Я хочу добре опанувати професію, здобути необхідні практичні навички та в майбутньому стати компетентним ветеринарним фахівцем.

Для мене це також можливість продовжити професійний шлях своєї родини та гідно зберегти традиції, які започаткували старші покоління.

Я обрав ветеринарну медицину, тому що люблю тварин, хочу допомагати їм і вірю, що професія, обрана за покликанням, може стати справою всього життя.

Юрій САДВАРІ,

студент групи ВМ-14