14 січня – день Василія.
Це православне свято відзначається на честь Василія Великого, відомого також як Василь Кесарійський.
У четвертому столітті він був архієпископом Кесарії Каппадокійської.
Він прославився як вселенський учитель, який написав безліч богословських праць та запровадив правила чернецтва.
Святитель є покровителем землеробства, тому у цей день люди, йдучи в гості, засівають пашницею домівки господарів на добру долю.
Традиції та звичаї дня
14 січня – середина зими. Відзначають Старий Новий рік, і вважається, що Різдвяні Святки досягли свого апогею.
Після дня Василя і до 18 січня, згідно з народним повір’ям, біснувалася нечиста сила. Водночас проводилися народні гуляння з піснями, танцями, колядками – так люди намагалися відігнати від себе зло.
Василь є покровителем свиней, а тому 14 січня моляться за те, щоб домашні тварини не хворіли. Старалися провести цей день якомога веселіше. На столі у свято обов’язково повинна бути свиняча голова.
Також 14 січня в православній церкві відзначається Обрізання Господнє.
У Писанні сказано, що на восьмий день від Різдва Святе Немовля був обрізаний і іменований ім’ям Ісус, яке означає «Спаситель». Супроводять цього дня прикмети і традиції.
За однією старовинною традицією 14 січня вариться кутя – спеціальна каша з додаванням маку, родзинок, меду і горіхів. Господині здавна примічали, що якщо горщик з кутею дістали з печі, а він тріснув, то це призведе до нещастя. Сама каша, що вийшла, наваристою і смачною, віщує швидке весілля дітей. Якщо каша 14 січня гірчить – чекай поганих новин. Якщо пророкування було хорошим, кутю з’їдали всією сім’єю. Щоб погані передбачення не справдилися, горщик з кашею викидали в ополонку.
Традиція засівати
