Посттравматичний стресовий розлад — тяжкий психічний стан, що може розвинутися в осіб, які зазнали психотравмувальної події, учасників воєнних дій, жертв катастроф і насильства.
Зараз війна не лише на фронті, але і всередині кожного з нас. Війна не буває своєчасною.
Перша психологічна допомога при ПТСР
Вона включає такі етапи:
- Встановлення контакту з особою яка постраждала у ненав’язливій і співчутливій манері. Для цього:
- назвіть себе й опишіть свою роль;
- попросіть дозволу поговорити;
- поясніть мету розмови;
- запитайте про нагальні потреби.
- Забезпечення безпеки й фізичного комфорту:
- впевніться, що особа перебуває у фізичній безпеці, допоможіть зробити оточення безпечнішим, розпитайте про потребу в медикаментах чи інших необхідних засобах (окуляри, милиці та ін.);
- повідомте інформацію про ситуацію, пошуково-рятувальні роботи або служби;
- запропонуйте особі забезпечити собі певний фізичний комфорт (щоб зменшити відчуття безпорадності, бажано заохотити його подбати про такі чинники, як їжа, захист від вітру або освітлення);
- запропонуйте різні форми соціального комфорту та допоможіть зв’язатися з іншими людьми;
- захистіть потерпілого від додаткових травм і потенційних нагадувань про них.
- Емоційна стабілізація потерпілого:
- поважайте бажання потерпілого побути на самоті, дайте йому кілька хвилин, не робіть активних спроб втрутитися, спокійно помовчіть і залишайтеся поряд;
- скажіть йому, що ви тут, поблизу, якщо будете потрібні, або повернетеся до нього за кілька хвилин;
- запропонуйте свою підтримку і допоможіть йому зосередити увагу на конкретних почуттях, думках і досяжних цілях;
- надайте інформацію, яка допоможе йому зорієнтуватися в оточенні;
- попросіть вислухати вас, дивлячись вам в очі;
- поясніть, де потерпілий перебуває;
- поговоріть про той аспект ситуації, який знаходиться під контролем, вселяє надію або має позитивний характер;
- запропонуйте робити повільні та глибокі вдихи та видихи;
- попросіть назвати п’ять нейтральних речей, які він може бачити, чути та відчувати.
- Збір інформації — з’ясуйте нагальні потреби та проблеми потерпілого, що потребують їх вирішення або негайного направлення до спеціалістів:
- характер і тяжкість пережитого досвіду;
- загибель близької людини;
- тривоги щодо життєвих обставин і загроз після війни;
- розлука з близькими або тривога про їхню безпеку;
- фізична хвороба, психічні розлади, потреба в медикаментозному лікуванні;
- втрати, зазнані в результаті війни;
- потреби в додаткових допоміжних послугах.
- Практична допомога пацієнтам задоволення їхніх нагальних потреб:
- уточніть нагальні потреби;
- обговоріть план дій.
- Встановлення зв’язку із джерелами соціальної підтримки:
- забезпечте зв’язок з основними особами, здатними надати підтримку (родичами тощо);
- рекомендуйте постраждалому звертатися за підтримкою до тих, хто зараз є на місці;
- обговоріть способи пошуку та надання підтримки;
- підшукайте можливих помічників;
- поясніть постраждалому, як він може допомогти іншим.
- З’єднання постраждалих із суміжними службами та закладами, які надавали їм послуги до війни, або які необхідні в цей момент:
- психіатрична допомога;
- медична допомога;
- духовна підтримка;
- дитячі соціальні служби, школи.
Перша психологічна допомога має на меті забезпечити безпеку постраждалого, встановити зв’язок із реабілітаційними ресурсами, послабити стресові реакції, допомогти постраждалому розвинути навички коротко- і довготривалого подолання стресу та зміцнити природну психологічну стійкість пацієнта.
Практичний психолог
Чаплінська Лариса
