Сьогодні, 15 лютого, викладачем суспільних дисциплін, Теслович Є.М., було проведено виховну годину зі студентами групи ЗП-11 на тему : «Афганістан - мій біль, моя пекуча пам'ять». Цього дня, 32 роки тому, було виведено останніх радянських військових.

Найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Не злічити страшного невимовного горя у тих сім`ях, до яких прилетіла чорна звістка про загибель сина, брата, коханого, чоловіка. Жахлива трагедія, гинуло покоління, народжене у 60-х. Ніколи не повернути тих, хто навіки залишився на війні, для кого вона ніколи не закінчиться. Не одним сивим пасмом закосичена ця дата — 15 лютого, день, коли нарешті в далекому 1989 р. закінчилась для народів колишнього СРСР десятирічна кривавиця трагічної війни в Афганістані. Посивіли до строку юні наречені і молоді дружини, чекання вибілило скроні батьків і коси матерів. І, здається, навіки крейдяний пил і пісок осіли в молодих чубах воїнів — інтернаціоналістів.

Цими словами викладач розпочала виховну годину, під час якої студенти ознайомились з подіями Афганської війни, кількістю жертв з боку УРСР, що полягли у цій війні. Також, було прослухано відеоролики з піснями, які приурочені цій важкій даті та переглянули презентацію.

Ці герої, вже сивочолі чоловіки, і досі живуть серед нас. І, до поки пам'ять про їх героїзм та пошана до них житимуть в наших серцях, їх справа не була марна.

Викладач суспільних дисциплін

Теслович Є.М.