Новини відділення Правознавства

    СТУДЕНТИ КОЛЕДЖУ ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ПОЛЕГЛИХ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ

    СТУДЕНТИ КОЛЕДЖУ ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ПОЛЕГЛИХ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ

        29 серпня, за Указом Президента України Володимира Зеленського, наша країна відзначає День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
        У нашому навчальному закладі ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України», де директором є Юрій Юрійович Садварі,  викладачі та студенти  вшанували пам'ять усіх загиблих у боротьбі за Батьківщину. Було приспущено Державний Прапор України.
       Тернистий шлях нашого народу до свободи залишиться в історії людства.  29 серпня студенти групи ПВ-18 відділення правознавства разом з куратором Алісою Володимирівною Чорі провели розмірковуючу годину в пам'ять про героїчне минуле, аби віддячити нашим воїнам. Студенти-правознавці, вивчаючи історію сьогодення, усвідомлюють значення цієї події. Ми згадували ці дні зі щемом у серці та сльозами на очах. Розповідали про смертельний шлях, де розстрілювали військових, коли вони проходили колонами «зеленого коридору». З болем пригадали Іловайську трагедію. Скільки військовослужбовців та добровольців віддали життя за Україну. Пам'ять про кожного з них завжди залишиться в наших серцях. Безмежна  шана полеглим героям, справжнім патріотам незалежної неньки України.
        Насамкінець  студенти-першокурсники вшанували пам'ять українських вояків хвилиною мовчання. Ми віримо в те, що наша країна буде вільною державою.
    Image
    Image
    Image
    Image
    Image
    Image
    Image
    Image
    МАТУСЕНЬКО, ПРОБАЧ…
    У селі стоїть хатина,
    Дзвінко пташечки співають,
    Там мати виростила сина,
    У нім душі не чаїть.
    Почула мати вранці новину,
    Що сьогодні, в ясну днину,
    Син зібрався на війну
    Захищати Україну!
    Старенька плаче,  просить:
    «Синочку, повертайся!».
    —Не плач, матусю, я повернуся!
    Ми переможем, ти дочекайся!
    Та куля в Іловайському котлі
    Потрапила у груди сину,
    —Мамо, як боляче мені,
    Я помираю, я ж тебе покину…
    Матусенько, пробач, прошу,
    Мушу залишити я тебе одну,
    Не судилося з тобою довго жити,
    Твою старість в злагоді зустріти.
    Виконати обіцянку я не зміг,
    Не прийду більш на батьківський поріг…
    Боже, хоч би трішки, на хвилину,
    Дай попрощатись мамі з сином,
    Благаю я Тебе, молю.
    Не встиг я матері сказати,
    Як сильно я її люблю…
    Та вмить у серці біль нестерпна
    Життя забрала в сина вперто…
    Дзвінко пташечка співає,
    А мати сліз уже не має.
    Змарніла,  над могилою стоїть…
    І тільки височенний прапор майорить.


    Слава нашим героям!

    Image
                                                                     Ніколетта Шишкіна,
    студентка І курсу    
                                                               відділення правознавства
                                                               ВСП МФК НУБіП України,  
                                                     випускниця Школи універсального 
                                                    журналіста на базі НаУ "Острозька   
                                                               академія"

    Контактна інформація

    вул. Масарика Т. (Матросова), 32 м. Мукачево Закарпатська область 89600, Україна

    • dummy +38 050 692 27 81

    • dummy makollege@gmail.com

    Search