Історична довідка
Історія міста Мукачева – одна з найцікавіших і найбагатших сторінок історії Закарпаття. Займаючи вигідне географічне положення, Мукачево з давніх-давен служило своєрідними воротами між Заходом і Сходом, Півднем і Північчю, через які протягом віків проходили торговельні шляхи. Волею історії Закарпаття, і в першу чергу Мукачево, опинилося на стику різних цивілізацій, в першу чергу західної і східної. Саме це вплинуло на витоки духовності і культурного розвитку.
Ще в IV–III ст. ст. до н.е. на території сучасного Мукачева проживали племена даків – представників кельтської культури. В їхньому оппідумі (укріпленому городищі на пагорбі) знаходився чи не найбільший металообробний центр у Європі, що робило ці землі важливим стратегічним та торгівельним центром.
Значно пізніше ці землі заселяються слов’янським та угорським населенням, а згадка про місто Мукачево датується другою половиною IX ст.
Існує 3 основні версії походження назви «Мукачево». Перша версія – через муки простого народу, викликані будуванням замку. Друга версія – через виробництво муки на водяному млині. Третя версія виводить назву міста від угорського слова «munka», що означає «робота».
Далі історія Мукачева стає дещо динамічнішою, а саме місто часто змінює сюзеренів. У X–XI ст. воно входило до складу Київської Русі. З кінця XIII ст. по початок XIV ст. – до Галицького князівства, а з 1301 по 1321 р. – до Галицько-Волинської держави. З 1321 р. Мукачево надовго потрапляє під контроль угорської корони.
Трохи більше ніж через півстоліття, у 1376 році, місту була видана грамота на право користування власною печаткою із зображенням Святого Мартина (який по сьогодні вважається покровителем Мукачева).
