Бібліотечно-інформаційний центр

Ніколи знову: від гасла до обов’язку

«У тиші урочистій до Пам’яті йдем,
Що в серці відлунює грізно.
У святому мовчанні над вічним вогнем
Схиляється наша Вітчизна»
Сьогодні, 8 травня, ми згадуємо трагічні сторінки суспільства, охоплені жалем та смутком – День пам’яті і примирення.
Дане свято пов’язане з історичними подіями, а саме – Другою світовою війною, яка нанесла тяжкий, чорний слід на долях багатьох людей, тому метою започаткування пам’ятної дати було гідне вшанування подвигу переможців нацизму у Другій світовій війні, ветеранів війни, учасників українського визвольного руху, жертв нацистських переслідувань, для увічнення пам’яті загиблих у Другій світовій війні, а також утвердження патріотизму та національної гідності, консолідації суспільства.
В Другій світовій війні, спричиненій Адольфом Гітлером, брала участь 61 країна, (80% населення Землі), воєнні дії відбувалися на територіях 40 з них. До військових формувань мобілізовано 110 млн. осіб. Загальна кількість втрат становить близько 60 млн. чоловік, із них безпосередньо на фронтах загинули 27 млн.
Війну розпочала гітлерівська Німеччина, напавши на Польщу. Водночас не меншу роль у розв’язанні війни зіграв Йосиф Сталін. Підписання «Пакту про ненапад» між СРСР та Німеччиною 23 серпня 1939-го відкрило шлюзи Другої світової.
Прикметно, що Гітлер призначив дату й час нападу на Польщу (26 серпня о 04.30 ранку) ще до підписання пакту, як тільки отримав інформацію про його невідворотність. Лише несподіваний військовий альянс Британії і Польщі, оформлений 25 серпня, відтермінував війну ще на кілька днів.
СРСР вступив у війну на боці агресора, а його ідеологічна машина до самого нападу Гітлера на Радянський Союз на всі лади лаяла Англію і Францію як головних розпалювачів війни. Протягом майже двох років Сталін проводив агресивну загарбницьку політику – війна проти Фінляндії, окупація Литви, Латвії, Естонії та належних Румунії Бессарабії і Північної Буковини.
Image
Зрештою, територіальні апетити СРСР прискорили рішення Гітлера про війну з Радянським Союзом. Навіть нацистське керівництво було шоковане, коли Молотов під час візиту до Німеччини в листопаді 1940-го вимагав: остаточного розгрому Фінляндії, датських проливів для виходу в Північне море, Південної Буковини від Румунії, включення до радянської сфери впливу Болгарії, а також Східної Туреччини, Північного Ірану, Іраку, опорних пунктів на Адріатичному морі в Югославії, опорних пунктів в Греції, у Персидському заливі, а головне – на чорноморських протоках Босфор і Дарданелли.
Невизнання СРСР міжнародних угод та конвенцій нарівні з діями нацистів спричинили неймовірно кривавий перебіг військових дій та величезні людські втрати. Чи не половина безповоротних втрат у Другій світовій війні припадає на СРСР, де людське життя повністю знецінилось ще в 1930-і роки.
Вже в листопаді 1945-го Сталін підписав таємну постанову «Про десятирічний план військового суднобудівництва на 1946-1955 рр.», за якою належало збудувати понад 3500 бойових суден. Планувалося створення 100 нових авіаційних дивізій. Але головні зусилля були скеровані на створення ядерної зброї та засобів її доставки.
Вже за рік після останніх пострілів Другої світової планета опинилися перед загрозою нових конфліктів. На щастя, все обмежилося лише «холодною війною» та локальними конфліктами за сфери впливу. Однак непокаране зло загрожує рецидивами. Чечня, Грузія, Крим та Донбас тому яскраві приклади.
Україна в Друговій світовій війні
У 1943-1944 роках українці займали 50-70% усієї чисельності особового складу окремих частин і з’єднань радянської армії. З-поміж 7 млн українців, які воювали в армії СРСР, понад 2,5 млн були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, понад 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб, який, за підтвердженими даними, збив 62 літаки противника – тричі. Лише троє людей з усього СРСР було нагороджено такими відзнаками тричі.
Восени 1943 року в розпал битви за Дніпро було навіть засновано нагороду для відзначення героїв бойових дій в Україні – орден Богдана Хмельницького. Він неофіційно мав статус «української» нагороди і був підтвердженням того, що саме українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом.
Головними причинами, чому сучасна російська пропаганда применшує або нівелює внесок українців у перемогу над нацизмом, є бажання привласнити собі заслугу перемоги над гітлерівським режимом та стимулювати негативне ставлення споживачів агітпропу до України.
Зрештою, все далі відходять грізні роки Другої світової війни. Але не згасає пам’ять про тих, хто приніс на вівтар Великої Перемоги своє життя, хто поліг у боях заради щастя інших.
Image
Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони – святиня нашої пам’яті.
У війни не жіноче обличчя...А скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі недаремно кажуть, що час не владний над материнським горем.
І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово «війна», вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче – життя – у боротьбі з фашистськими загарбниками.
Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.
Image
Image
Image
Image
Вічна слава Героям!
 
Працівники бібліотеки

Контактна інформація

вул. Масарика Т. (Матросова), 32 м. Мукачево Закарпатська область 89600, Україна

  • dummy +38 050 692 27 81

  • dummy makollege@gmail.com

Підписка на новини

Введіть свою електронну пошту, і ми надішлемо вам більше інформації

Search