Всі чотири євангелісти оповідають про Вхід Ісуса Христа до Єрусалима за кілька днів до Його хресних страждань. Коли після чудесного воскресіння Лазаря Ісус Христос за шість днів до Пасхи зібрався для її святкування йти в Єрусалим, то багато з народу з радісним почуттям пішли за Ісусом, готові супроводжувати Його з урочистістю, з якою в давні часи на Сході супроводжували царів. Первосвященики ж юдейські, обурюючись на Ісуса за те, що Він мав до Себе незвичайне шанування в народі, задумали вбити Його, а також і Лазаря, «тому що через нього багато з юдеїв приходили і вірували в Ісуса».
Але сталося несподіване для них: «Безліч народу, що зібрався на свято, почувши, що Ісус іде в Єрусалим, взяли пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й викликували: ‘‘Осанна! Благословен, хто йде в ім’я Господнє, Цар Ізраїлів!’’» Багато хто стелив свою одежу під ноги осляти, на якому їхав Ісус, зрізали гілки з пальм і кидали по дорозі, діти вітали Месію. Повіривши у могутнього і доброго Вчителя, простий серцем народ готовий був визнати в Ньому Царя, який прийшов звільнити його.
Далі євангеліст Іоанн оповідає: «Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано: 15 не бійся, дочко Сионська! Ось Цар твій гряде, сидячи на молодому ослі» (Ін. 12, 14-15). І ввійшов Ісус у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців із храму, і перекинув столи міняйлів та ослони продавцям голубів. І сказав їм: «Дім Мій домом молитви назветься, а ви з нього зробили печеру розбійників». Весь народ з захопленням слухав вчення Господнє. Після чого до Ісуса приступили сліпі та криві, яких Він зцілив. Потім, покинувши Єрусалим, Він повернувся до Віфанії.
