24.02.2022 – болюча і трагічна дата в душі кожного українця, бо почалась несподівана і жорстока агресія рф проти України.
Сотні невинних життів, скалічені долі дітей та їх рідні, зруйновані будинки, театри й лікарні – не передати біль, смуток й ненависть, що відчуває кожна українська родина.
Сьогодні 4 роки з початку повномасштабного вторгнення росії проти України. За цей період було пережито не одну тривогу, втрату близької людини та рідної домівки. Багато людей через пропаганду агресора навіть не спілкуються з рідними по ту сторону правди – і це дуже жахливо.
Багато хаосу та розпачу принесла з собою ця війна. Найжахливіше те, що це будуть пам’ятати наші діти, які зовсім не винні в цій ворожнечі. Війна порушила їхнє право жити у вільній, щасливій державі, без кровопролиття і страждань.
Сьогодні день, в якому весь український народ об’єднався проти такої великої держави, як росія. День, де кожній людині на землі було доказано, що ми – сильні, незалежні, вірні своїй країні як ніколи раніше.
В історії держави України є багато прикладів незламності нашої ідентичності та витримки проти ворога, проте ні при будь-яких випробуваннях український народ не опускав руки. Він тримався гордо, з високо піднятою до неба головою, щоб ще раз сказати: «Ще не вмерла Україна»!
Зараз, коли нашу країну оточили російські війська, ми маємо як ніколи бути разом, пліч-о-пліч, проти ворога, щоб вберегти святе – нашу неньку-матір – Україну: славну, величну, незламну, щиру, яка завжди була за справедливість і не вставала на коліна ні перед ким.
