В день святого Валентина завжди відчутні чудеса довкола нас: магазини прикрашені в червоні серця, чоловіки спішать до своїх коханих з букетами. Це все не може не радувати серце й душу, але історія даного свята бере свій початок з ІІІ століття, в якому жив Валентин – єпископ з італійського міста Терні.
Легенда пов’язана з тим, що за часів правління Клавдія ІІ (268-270рр. до н.е.), не було доречно, щоб солдати були одруженими, начебто це заважало б їхній військовій службі – шлюб робив би їх слабкими і вони б завжди були заклопотані сімейними справами.
Проте, єпископ Валентин був іншої думки, і таємно вінчав всі закохані пари. Коли правитель про це дізнався, єпископа схопили, піддали жорстким тортурам і згодом обезголовили за «антидержавницьку» діяльність.
У ніч перед стратою, яка відбулася 14 лютого між 269 року, він написав дівчині, ймовірно, дочці тюремного наглядача, з якою подружився в ув’язненні, любовного листа у віршованій формі та підписав його: «Твій Валентин». Згодом такі листи отримали назву «валентинки».
У 496 році Папа Геласій I заснував День пам’яті святого Валентина, якого вшановують 14 лютого. Вважається, що він зробив це, аби витіснити язичницьке свято римських «луперкаліїв», яке щорічно відзначалося 15 лютого. Натомість образ святого Валентина мав підкреслити духовний вимір кохання між чоловіком та жінкою.
У XIV столітті священника Валентина канонізували за благі діяння. Відтоді День Святого Валентина широко святкується у святому світі, в тому числі й в Україні. Проте Православна церква України заявила, що День Святого Валентина «не відповідає фактам з реального життя святого Валентина» та не належить до православної традиції.
Так чи інакше, легенда по цей час вирує цим світом, приносячи людям віру в справжнє, щире кохання.
