Мукачево – старовинне місто, розташоване на березі річки Латориця. Перші поселення, виявлені в цьому регіоні, відносяться до 40-12 тис. р. до н.е.. Унікальною пам’яткою VI-IІ ст. до н.е. є залізообробний центр, розташований поміж гір Голіш та Ловачка. В межах території міста виявлені також слов’янські поселення, які відносяться до VІII-IX ст. н.е.. Перша письмова згадка про існування міста в ІХ ст. зустрічається в хроніці «Діяння угорців», угорського літописця кінця ХІІ ст., Аноніма.
Існує дві гіпотези походження назви міста. По одній з них поселення виникло поблизу замку, будівництво якого принесло багато «мук» і страждань простому люду. Друга теорія походження назви пов’язується з виробництвом муки, яке здійснювалось тут на водяному млині.
Засновано місто в другій половині ІХ століття на перетині давніх торгівельних шляхів з Центральної Європи у Київську Русь і далі на Схід. В Х-ХІ ст. Мукачево з навколишніми землями входило до складу Київської Русі. Але постійні міжусобиці між князями призвели до послаблення держави, і як наслідок цього, Закарпаття, в тому числі і Мукачево, були захоплені угорськими королями.
