23 квітня всесвітній день книги та авторського права

23 квіт.,2025

: Бібліотечно-інформаційний центр

23 квітня всесвітній день книги та авторського права

23 квітня світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. Хоча міжнародний Всесвітній день книги відзначається 23 квітня, деякі країни обрали інші дати для святкування цієї події. Наприклад, Великобританія та Ірландія та деякі інші країни святкують Всесвітній день книги в перший четвер березня, щоб уникнути зіткнення з Великодніми святами та іншими подіями. Незалежно від дати, суть святкування залишається незмінною: об’єднати людей спільною любов’ю до читання.

«Винуватців» у цього «свята книголюбів» кілька. Так, саме 23 квітня народилися такі видатні особистості світової літератури, як французький письменник Моріс Дрюон (1918), ісландський лауреат Нобелівської премії з літератури Галдор Лакснесс (1902) і трикратний претендент на цю премію Володимир Набоков (1899), а також український письменник Григорій Тютюнник (1920); у цей же день 1616 року померли Вільям Шекспір (щоправда, за юліанським календарем) і перуанський історик Інка Ґарсіласо де ла Веґа (вже за григоріанським календарем), а також 1850 року – англійський поет-романтик Вільям Вордсворт.

Але, заглядаючи в офіційний документ ЮНЕСКО, яка й запровадила це свято Резолюцією № 3.18 на XXVIII сесії 15 листопада 1995 року, щоб підкреслити важливе значення книг, письменників та авторських прав, які їх захищають знаходимо таке формулювання: «Генеральна конференція … проголошує 23 квітня "Всесвітнім днем книги та авторського права", оскільки саме в цей день 1616 року померли Міґель де Сервантес, Вільям Шекспір та Інка Ґарсіласо де ла Веґа».

Книги — це справжній всесвіт для мрійників. Одні мрійники пишуть про неймовірні історії й небачені світи, інші занурюються в написане, подорожуючи в просторі та часі, не виходячи з дому. Книги володіють унікальною здатністю як розважати, так і навчати людей. Вони одночасно є засобом для дослідження найпотаємніших куточків нашої душі та всього, що знаходиться за межами нашого особистого досвіду. Книги - не просто предмет. Це джерело знань, натхнення, емоцій та досвіду. Вона здатна змінити світогляд, підтримати у важку хвилину, змусити замислитися або подарувати незабутні миті пригод. Книги вчать нас мислити, співчувати, мріяти і ставати кращими.

В сучасному понятті книги — це друковані видання, проте в давнину вони мали зовсім інший вигляд. Для перших книг люди використовували кору дерев, глиняні та бронзові таблички. Більш вдосконаленого вигляду книги набули в Єгипті, коли їх почали писати на сувоях з папірусу. Пізніше, приблизно в ІІ столітті до нашої ери, люди навчилися виробляти зі шкіри тварин пергамент, який виявився чудовим матеріалом для записів. Свою назву він отримав від міста Пергам, правителем якого було створено бібліотеку з двохсот тисяч книг у вигляді пергаментних сувоїв.

В Римі навчилися зшивати разом листи з папірусу та пергаменту, скріплюючи їх дерев’яними обкладинками. Такі книги називалися «кодексами», і за виглядом були схожі на сучасні. Кодекси виявилися зручнішими в користуванні, їх було легше переносити, тому вони особливо сподобалися подорожуючим християнським місіонерам. До VI століття кодекси майже повністю замінили собою сувої.
Друкувати книги почали в Китаї. Процес відбувався вручну, за допомогою дерев’яних рамок, в які вставлялися глиняні форми окремих ієрогліфів. Спочатку відтиски робили на шовковій тканині, а згодом стали використовувати папір. Одна з перших друкованих книг, яка повністю збереглася — «Діамантова сутра», датована 868 роком. Китайський метод друкування запозичили Японія та Корея, і корейці замінили недовговічні глиняні форми на бронзові.
Натомість в середньовічній Європі книги продовжували переписувати від руки, і придбати їх могли хіба що дуже заможні люди. Друковані паперові гравюри релігійного змісту та гральні карти з’явилися лише на початку XV століття. Справжня революція в друкарстві відбулася в 1450 році, коли Іоганн Гутенберг застосував металевий рухомий шрифт та друкарський пристрій. Цей метод дозволяв робити 100 відтисків на годину, а значить, відкривав можливості для книгодрукування. Першою книгою, надрукованою методом Гутенберга, стала Біблія.

Сьогодні, в епоху цифрових технологій, друкована книга не втрачає своєї цінності. Навпаки – вона стає чимось особливо затишним, справжнім, таким, що має запах паперу й шелест сторінок. І водночас – у кожному електронному слові, у кожному аудіофайлі з голосом улюбленого автора – теж живе магія літератури.

Книга в житті людини

Книги розширюють словниковий запас, і в цьому з ними не можуть зрівнятися ні телебачення, ні інтернет. Читання також сприяє грамотності, адже зорова пам’ять зберігає правильний варіант написання слів, тому людям, які багато читають, менше доводиться вчити граматичні правила.
Начитаній людині зазвичай легше спілкуватися, бо книги формують звичку чітко виражати свої думки, а також розвивають ерудицію, яка допомагає в будь-якій ситуації. Натомість людина, яка нічого не читає, навряд чи виявиться цікавим співрозмовником.
Читання позитивно впливає на психіку, бо знімає стрес, відволікаючи нас від щоденних проблем; крім того, покращує пам’ять та процеси мислення. Книги навіть знижують ризик в похилому віці захворіти на хворобу Альцгеймера, адже процес читання змушує мозок працювати, зберігаючи його молодість на довгі роки.
Книги допомагають нам стати мудрішими, тому що зазвичай їхні автори — розумні й досвідчені люди. Часто книги здатні викликати нові ідеї, ентузіазм і натхнення змінити своє життя на краще. Фінансова успішність теж має залежність від книг, бо для того, щоб стати висококласним спеціалістом в будь-якій сфері, треба прочитати чимало спеціальної літератури.

Зрештою, для любителів читання цей день асоціюється з тишею, спокоєм, домашнім затишком, або з особливою атмосферою бібліотечного читального залу, тому само по собі є дуже приємним заняттям.