А скоро Великдень...та, бачиш, війна...
Так склалося з нами наразі
І плаче в куточку холодна весна
Їй гірко, як нам - бідоласі.
А скоро Великдень... і скоро свята,
Прийде золоте Воскресіння
А моя країна нестиме хреста-
Нестиме, заради спасіння
Стоятиме там серед чорних руїн
Заплакана... змучена... боса...
Гарматний в вухах колотитиме дзвін
І холод кривавий по косах
А скоро Великдень... для чого війна?
Для чого прострілені груди?
І ця - не по-людськи висока ціна
Безглуздим наказом від "юди"
А скоро Великдень...та, бачиш, війна...
Та, бачиш, у нас катастрофа...
Тепер у нас своя болюча ціна
Тепер у нас своя "голгофа"...
Ми маємо пройти цю «голгофу», щоб воскреснути, щоб жити, щоб процвітати.
Не забуваймо! Саме завдяки нашим захисникам і захисницям ми маємо можливість зустрічати Великдень під мирним небом, навіть серед тривог, навіть у час темряви, бо вони — світло, яке тримає небо над нами. Попри війну, ми маємо змогу вчитися, працювати, бути поруч із рідними — усе це завдяки вам, дорогі захисники!
Воїни, ви — наш щит, наша опора, наша гордість. Дякуємо за вашу мужність, силу й незламність! За те, що несете свій хрест заради кожного з нас. Ваша сила — наш спокій, ваша незламність — наша віра. Ваш щоденний подвиг — це наш шанс жити, вчитися, мріяти…
Щиро вклоняємось за вашу відвагу, обіймаємо кожного!
Нехай Господь береже вас, а Світле Воскресіння Христове дарує вам сили, мир і надію, захист, тепло і перемогу.
Христос Воскрес — і разом із ним воскресне Україна!