Однією з основних проблем сучасного виноградарства є боротьба з грибними патогенами, що викликають хвороби стовбура лози. Ці хвороби знижують врожайність, погіршують якість винограду і вина та скорочують тривалість життя рослин у багатьох регіонах вирощування по всьому світу.

Іспанські вчені перевірили антагоністичний потенціал деяких штамів роду Trichoderma проти поширених і небезпечних хвороб винограду.

Neofusicoccum parvum в даний час вважається одним з найбільш поширених і агресивних збудників, що викликають хворобу «Чорна мертва рука» або «botryosphaeria dieback». Колонізуючи деревну тканину через рани, патоген здатний тривалий час зберігатися в цих тканинах у вигляді латентного ендофіту і, в кінцевому підсумку провокує внутрішні виразки, хлороз листя і некроз.

Rhizoctonia solani, добре відомий ґрунтовий патоген, зазвичай проявляється у вигляді кореневої гнилі і гнилі в підставі стебла як в підщепах, так і в щеплених рослинах, вирощуваних в цих господарствах.

На теперішній час не існує повністю ефективних заходів щодо усунення або контролю грибів, пов’язаних з хворобами стовбура винограду. Тому, потрібні біологічні альтернативи.

До найбільш комерціалізованих агентів біологічного захисту рослин відносяться види роду Trichoderma Pers. (Hypocreales, Ascomycetes), антагоністи численних патогенів рослин. Їх механізм біоконтролю вважається змішаним і заснований на активній гіперпаразитичній поведінці, продукції літичних ферментів, антимікробних речовин та інших вторинних метаболітів з бактерицидною дією.

За допомогою аналізів in vitro та in vivo на молодих рослинах в теплиці, щоб надати альтернативу агрохімічним препаратам, були оцінені різні види Trichoderma проти Neofusicoccum parvum і Rhizoctonia solani. Доведено, що різні види Trichoderma також надають інші позитивні ефекти на свого господаря, покращуючи швидкість росту і викликаючи захисні реакції.

Отримані дані свідчать про те, що використання Trichoderma spp може являти собою альтернативу звичайним фунгіцидам для боротьби з деякими хворобами стовбура виноградної лози. Тобто, більшість продуктів, що складаються з складів на основі Trichoderma в цьому сегменті, наносять шляхом обприскування незабаром після обрізки або під час вегетативної зупинки виноградної лози.

Основною перешкодою для поширення і масового впровадження цього виду обробки є його мінлива ефективність в польових умовах. Це пов’язано з різними факторами, такими як фенологічна стадія, на якій проводиться обробка, спосіб застосування, часовий інтервал між обрізанням і обробкою, кліматичні умови під час і після обробки, сила тиску хвороби або географічне походження використовуваної виноградної лози.