При ранньому початку вегетації розвиток озимих проходить в умовах прохолодної погоди, короткого світлового дня та низького перебування сонця над горизонтом. При таких обставинах в процесі фотосинтезу не утворюється необхідна кількість корисних речовин, зростання нових листків протікає з невеликою швидкістю, тому зернові культури необхідно забезпечені основними елементами живлення — азотом, магнієм, калієм, фосфором та мікроелементами. Оскільки взимку значна частина корисних речовин вимивається в глибокі шари землі, внесення добрив виконується в кілька прийомів впродовж усього періоду вегетації: І підживлення — регенеративне, воно активізує відростання надземних органів рослин, пошкоджених під час зимівлі, та кореневої системи та позитивно впливає на формування колосків в колосі; ІІ підживлення — продуктивне,  воно сприяє активному наростанню фотосинтетичного потенціалу рослин, формуванню кореневої системи та підвищує продуктивну кущистість та покращує озерненість колосу; ІІІ підживлення — на якість зерна, позакореневе, поживні речовини асимілюються через листову поверхню, надходять прямо в колос і зернівку, сприяють підвищеному синтезу білка та це підживлення ефективно поєднується з обробітком посівів фунгіцидами, інсектицидами та гербіцидами.

Так студенти агрономічного відділення на практичних заняттях під керівництвом викладача Андрія Чонки зробили аналіз стану озимих зернових на дослідно-демонстраційних полях ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України» та виявили, що рослини знаходяться  у фазі розвитку кущіння перед виходом у трубку і що потрібно зробити друге підживлення озимого ячменю на площі 21 га. та озимої пшениці на площі 16 га. аміачною селітрою, що і було проведено. Таке підживлення сприяє кращому росту бічних стебел, які за продуктивністю наближаються до стебел першого порядку. Доза азоту в перше підживлення складає 25-30 % повної дози внесення, а в друге — 50-60 %.