
Щороку в третій четвер травня наш коледж, як і вся Україна, долучається до особливого свята — Дня вишиванки. Це не державне свято і не вихідний день. Але його значення для кожного з нас — глибоке й справжнє.


Вишиванка — це не просто елемент гардеробу, це наш генетичний код, зашифрований у візерунках і кольорах. Це те, що об’єднує українців незалежно від віку, статі, регіону чи навіть країни проживання. Це тиха, але дуже промовиста мова нашої ідентичності. Коли вдягаємо вишиванку, ми говоримо світу: «Я — українець! Я пам’ятаю! Я пишаюсь!»


Сьогодні, у часи війни, вишиванка набуває ще більшого значення. Вона стала символом нескореності, підтримки одне одного, віри в перемогу й надії на краще майбутнє. Тож носіть вишиванку не лише як традицію, а як знак того, що ви — частина народу, який бореться і перемагає.

У нашому коледжі День вишиванки — це день, коли ми вшановуємо культурну спадщину, згадуємо історію, відчуваємо зв'язок із корінням і будуємо міст у майбутнє. Це є день єдності, коли студенти, викладачі, адміністрація стають єдиною родиною під прапором української ідентичності.

Я вірю, що кожен з нас — особливий візерунок у великій тканині нашого народу. І разом ми створюємо неймовірну мозаїку сучасної України: молодої, сильної, талановитої, незламної. Тож давайте з гордістю носити свою вишиванку не лише на свята, а в серці щодня.
