Введення у храм Пресвятої Богородиці. Третя Пречиста

«Коли ж вони були в дорозі, Він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на імʼя, прийняла Його в хату. 39. Була ж у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала Його Слова. 40. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла”. 41. Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, 42. одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї” (…) 11:27. Коли Він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до Нього: “Щасливе лоно, що Тебе носило, і груди, що Тебе кормили”. 28. А Він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже Слово і його зберігають”».
Євангеліє від Луки 10:38–42; 11:27–28
21 листопада відзначається одне з великих церковних свят – Введення в храм Пресвятої Богородиці. Також це свято в народі має іншу назву – Третя Пречиста.
У цей день заведено молитися за Боже благословення для дітей. Бездітні пари просять про дарування потомства. Вагітні моляться Богородиці про вдалі пологи. Особливо важливо в цей день відвідати Святі місця, що присвячені Богородиці Діві Марії, а також Святій Праведній Анні.
Понад два тисячоліття тому жителі Назарета Йоаким і Анна привели свою трирічну дочку Марію до Єрусалимського храму, і те, що потім сталося, було не просто символічним, такі події в Церкві називають «знаками», тобто чудовими, незвичайними явищами, через які Господь виявляє Своє ставлення до створеного світу. Трирічна дівчинка, наведена батьками до храму, самостійно туди увійшла, піднявшись без будь-якої допомоги по високих щаблях – звідси назва свята: Введення в храм. Але що було у всьому цьому незвичайне, знакове і символічне?
У Церкві є слово, співзвучне нашому повсякденному слову «драбина», синонім йому. Це слово «лествиця», що означає духовне сходження. Так ось Діву Марію, Мати Христа в одному з церковних піснеспівів називають таємничою лествицею, за якою людство, що знущалося, сходило на небо. І цей образ сходів, лещин, духовного сходження до Бога має пряме відношення до свята Введення в храм Пресвятої Богородиці.
Але перш ніж розповісти, у чому символіка події, яка сталася з дівчинкою Марією дві тисячі років тому, треба обов’язково згадати, яким було народження Матері Христа. А воно було незвичайним, чудовим.
Image
Як відомо, Марія народилася в сім’ї праведних Йоакима та Анни з Назарету (зараз північ Ізраїлю). Важливо, що Йоаким походив із роду царя Давида, адже пророки передбачали появу Месії саме з коліна Давидового. Йоаким і Анна були одружені вже багато років, але залишалися бездітними. Одного разу, коли Йоаким прийшов до Єрусалиму на велике свято і приніс у храм жертву – свій дар Богу, – Книжник, тобто служитель церкви, знавець Мойсеєвого Закону, публічно відкинув її. Справа в тому, що в ті часи безпліддя вважалося знаком Господньої немилості, великою карою Божою за гріхи.
Отже, на думку служителя церкви, приймати жертву від таких «гріховних» людей було б невірно. Ображений, з соромом і гіркотою Йоаким, у якого прилюдно не прийняли його дар Богу, пішов з храму. Він не наважився повернутися додому і вирішив піти до пастухів. Там у пості та молитві він провів сорок днів, благаючи Господа про те, щоб Бог змилостивився і послав їм з Анною дитину. До Анни, звичайно, дійшли вісті про те, що сталося в Єрусалимському храмі, і, засмучена, вона теж почала молити Господа, щоб Він дарував їм дитину, і пообіцяла, що Вона присвятить його Богові: Анна вклала в свою молитву всю душу, і, коли вона перестала молитися, перед нею з’явився Ангел Божий і сказав:
«Твоя молитва почута: крики пройшли через хмари, сльози впали перед Господнім престолом. Ти народиш дочку благословенну, найвищу з усіх земних дочок. Через неї буде даровано спасіння усьому світу і наречеться вона Марією».
Image
Згідно з даною обітницею, Йоаким і Анна присвятили свою дитину Богу. Коли Марії виповнилося три роки, батьки привели її до храму в Єрусалимі і поставили на перший із п’ятнадцяти ступенів, що ведуть до храму. Тут і відбулася подія незвичайна, що всіх здивувала: ніким невідома і не підтримувана, трирічна Марія зійшла сходами вгору. Навколишні були вражені, а старець первосвященик Захарія, підкоряючись якомусь таємничому натхненню, взяв Марію і повів її за собою в потаємну глибину храму, в «Свята Святих» – місце, куди не дозволялося входити не тільки жодній з жінок, але куди не ступала нога звичайних священиків. Тільки первосвященики могли входити туди, та й то лише раз на рік – коли приносили у «святу Святих» жертовну кров. Всі присутні були вражені – дівчинку, таку чуйну до Святині залишили при храмі, і Марія жила там до 12 років. Зустріч з Богом – це завжди не лише Його заклик до нас – часто мовчазний, щаблями лествиці, поставлений перед нами. Зустріч з Господом – це і наша відповідь на Його заклик. Наш крок назустріч Богові.
Зі святом Введення в храм Пресвятої Богородиці!
Нехай Пресвята Діва оберігає ваш дім від усякого лиха, дарує мир у серці, спокій у душі й любов у родині.
Хай кожен день буде наповнений Божим благословенням, а молитва зігріває, додає сил і віри у краще.
Бажаємо, щоб Господь почув усі ваші прохання, щоб світло Божої благодаті освітлювало вашу дорогу, а Матір Божа завжди покривала вас Своїм святим омофором.
 
Працівники бібліотеки