«Бути чесним у цьому світі – це означає бути людиною з десятків тисяч.»
Видання трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет, принц данський» стало однією з найвизначніших подій у світовій літературі. Цей твір, що побачив світ на початку XVII століття, не просто розширив межі драматичного мистецтва, а й відкрив нову епоху в осмисленні людської душі, моральних дилем і самої природи буття.
«Гамлет» уперше був надрукований у 1603 р. у так званому першому кварто, а згодом – у більш повній редакції другого кварто (1604).
Остаточна, авторитетна версія увійшла до першого фоліо Шекспіра 1623 року – збірки, яка зберегла більшість його драм для нащадків. Саме завдяки цим виданням людство отримало змогу пізнати глибину генія Шекспіра, його здатність передавати суперечливість людського світу та внутрішні конфлікти людини.
При написанні Гамлета Шекспір, мабуть, опирався на легенду про Амлета, записану літописцем 13-го століття Саксоном Граматиком в «Діянні данів», а потім переказану вченим мужем 16-го століття Франсуа де Бельфорестом, а також, можливо, на втраченій п’єсі єлизаветинської доби, відомій у наші дні як «Ур-Гамлет».
«– Ось флейта, зіграйте на ній щось.
– Принце, я не вмію.
– Але я вас прошу.
– Але я не знаю, як взятися за це.
– Це також просто як брехати: перебирайте отвори пальцями, вдуйте ротом повітря і з неї поллється найніжніша музика.»
Автор піднімає проблеми: протиріччя між дійсністю і ідеалом, невідповідності мрії і способу її досягнення, роль особистості в історії людства.
Проблема життя та смерті є лейтмотивом п’єси. Більшість героїв твору помирають, майже всі вони розмірковують про смерть та життя. Важливим моментом для усвідомлення швидкоплинності людського життя є сцени на кладовищі.
Проблема боротьби й бездіяльності. Що краще: змиритися чи боротися зі злом? А чи буває добро з кулаками? чи не перетворюється воно в цей час на зло? Більше питань, ніж відповідей.
Проблема любові та зради. Зрада – поняття, що присутнє у п’єсі майже постійно. На зрадників та шпигунів перетворюються навіть близькі для Гамлета люди. Чому королева зраджує пам’ять батька Гамлета, Офелія – Гамлета, Клавдій – брата, Розенкранц і Ґільденстерн – друга? Зрозуміло одне: справжня любов і зрада – несумісні.
Сюжет твору
Драматичні події розгортаються за кам’яними стінами королівського замку в Ельсінорі (Данія). Сюжет трагедії розповідає про данського принца Гамлета, який мстився за зрадницьке вбивство батька. Від примари молодий Гамлет дізнався, що батько його був убитий під час сну своїм братом Клавдієм, який захопив датський престол і одружився на вдові вбитого Гертруді, матері Гамлета.
Наділений проникливістю і всеосяжним розумом, Гамлет бачить в цій події тривожне знамення часу. Ельсінор став заповідником лицемірства, підступності, зла. Данію ж Гамлет називає в’язницею. Гамлет відчуває трагічну самотність. Його матір стала дружиною головного лиходія, мила Офелія не знаходить в собі сил опиратися волі батька, приятелі дитинства Розенкранц і Гільденстерн готові прислужитися тирану, тільки Гораціо вірний Гамлету і розуміє його.
«Але, бачить Бог, зайва турбота –
Таке ж прокляття строків,
Як безтурботність – горе молоді.»
Гамлет – людина нового часу, людина думки. Роздуми – його природна потреба. У знаменитому монолозі «Бути чи не бути» Гамлет як би зводить рахунки зі своєю власною думкою. Приїзд в Ельсінор бродячих акторів допомагає йому з’ясувати істину.
Гамлет доручає акторам зіграти п’єсу «Вбивство Гонзаго», в якій обставини в деталях нагадують вбивство батька Гамлета. Клавдій не витримує і в хвилюванні залишає зал для глядачів. Тепер Гамлет точно знає, що Клавдій – убивця. Щоб ввести його в оману, Гамлет надягає на себе личину божевільного. Смертельний удар вражає Клавдія, коли той, сповнений підступності, готовий вчинити нове лиходійство.
У фіналі трагедії молодий норвезький принц Фортінбрас наказує віддати померлому Гамлету військові почесті. Гамлет – герой. Тільки для глядача він вже не герой старовинного сказання, що жив ще в язичницькі часи, а герой нового часу, освічений, розумний, що піднявся на боротьбу проти темного царства себелюбства і підступності.
Видання «Гамлета» стало не лише історичним фактом, а поворотним моментом у розвитку людської думки. Через сторіччя цей твір продовжує надихати читачів і митців, нагадуючи, що кожна людина – це цілий всесвіт боротьби, сумнівів і віри.
Працівники бібліотеки