День святого Валентина, який святкують 14 лютого, є одним із найромантичніших подій у світі. Цей день присвячений любові, дружбі та теплому спілкуванню між людьми. Його історія та традиції мають глибокі корені та цікаві особливості.
Існує кілька легенд про походження даного свята. Найпоширеніша з них пов’язана з ім’ям християнського священника Валентина, який жив у ІІІ столітті в Римській імперії.
У пізньому Середньовіччі у Франції та Англії житіє св. Валентина поступово почало обростати легендами, пов’язаними з таємним вінчанням закоханих пар.
Згідно із «Золотою легендою», у ті далекі й темні часи владний і жорстокий римський імператор Клавдій II дійшов думки, що самотній чоловік, не обтяжений дружиною і сім’єю, краще битиметься на полі битви на славу кесаря, і заборонив чоловікам одружуватися, а жінкам і дівчатам – виходити заміж за коханих чоловіків. А святий Валентин був звичайним польовим лікарем і священиком, який співчував нещасним закоханим і потайки від усіх, під покровом ночі, освячував шлюб закоханих чоловіків і жінок.
Незабаром діяльність святого Валентина стала відома владі, і його посадили до в’язниці, засудивши до смертної кари. В ув’язненні святий Валентин познайомився з прекрасною дочкою наглядача – Юлією. Закоханий священик перед смертю написав коханій дівчині освідчення в коханні – валентинку, де розповів про своє кохання, і підписав його «Твій Валентин». Прочитане воно було вже після того, як його стратили, а сама страта відбулася 14 лютого 269 року.
Згідно з іншою легендою римський патрицій Валентин, який був таємним християнином і навернув до нової віри також і своїх слуг, одного разу проводив обряд вінчання для двох із них. За доносом або за збігом обставин усіх трьох затримала варта. Валентин як особа, що належала до вищого класу, міг уникнути смерті, але не його слуги.
Тоді, бажаючи підбадьорити приречених одновірців, Валентин пише їм листи у вигляді червоних сердець, що означають християнську любов. Послання нареченим мала передати сліпа дівчинка, але несподівано до в’язниці прийшов сам Валентин, який умовив варту відпустити його слуг в обмін на його життя. Перед виходом на арену смерті Валентин передав останній лист, освячений вірою і добротою, сліпій дівчинці, яка після цього прозріла і стала красунею.
Листівки-валентинки у вигляді червоного сердечка зараз дуже добре відомі як символічний подарунок у День святого Валентина. Створення першої «валентинки» приписують ще й герцогу Орлеанському 1415 року. Він сидів у в'язниці і таким чином, можливо, боровся з нудьгою, пишучи любовні послання власній дружині. А найбільшого поширення листівки-валентинки досягли вже у XVIII столітті.
Класичною емблемою Дня Валентина вважаються червоні троянди, які, згідно з античною легендою, з’явилися завдяки грецькій богині кохання та краси: Афродіті, яка поспішаючи до свого коханого Адоніса, наступила на кущ білих троянд, і її божественна кров заплямувала їх у червоний колір.
Рахунок електронних послань в Internet в 14 лютого йде на мільйони. Важко сказати, яке ще свято таке популярне як день закоханих. Цього дня закохані дарують одне одному подарунки і листівки-валентинки. Велика частина «валентинок» анонімна, не має зворотної адреси, написана справа наліво або лівою рукою. Так прийнято – це додає загадковості. Щоправда одержувачі потім змушені шукати анонімного посланця, якщо вірять у долю.
Кожен народ відзначає день святого Валентина по-різному. Британці, наприклад, у День святого Валентина надсилають любовні послання не тільки друзям і знайомим, а й своїм домашнім тваринам. Японці ж виявилися оригінальнішими – вони переробили 14 лютого на своєрідне «8 Березня для чоловіків», коли подарунки отримує переважно сильна стать.
Нехай в кожному серці заселиться віра в справжнє і чисте кохання, а тим, хто уже віднайшов свою долю – хай доля нагородить ще більшими почуттями і милосердям, вдячності за кожну проведену мить одне з одним та довіру!
Працівник бібліотеки
Ангеліна Гольча