17 вересня українці відзначають 160-у річницю з дня народження Михайла Коцюбинського – українського письменника-модерніста, видатного естета і людинознавця, художника слова, майстра імпресіоністичного малюнка, громадського діяча, голови «Просвіти» у Чернігові. У створеному М.Коцюбинським світі панує сонце, тому й називають його Сонцепоклонником. Сонце, природа, людина – три виміри творчості письменника.
В українську літературу М. Коцюбинський увійшов як майстер психологічної прози. Ранні його оповідання «Харитя», «Ялинка» (1891), «Маленький грішник» (1893) проникнуті тонким психологізмом, сповнені мальовничістю, експресивністю. Вершиною досконалості особливого художнього стилю М. М. Коцюбинського є твори «Fata morgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). Останні новели письменника – «Хвала життю», «На острові», «Цвіт яблуні» – доповнені елементами неоромантизму. Окремі твори письменника екранізовано й інсценізовано, перекладено мовами багатьох народів світу. Перу М. Коцюбинського належать переклади українською мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко, Ф. Достоєвського та ін.
Михайло Коцюбинський – один з письменників, який зіграв важливу роль для українського кіно. Саме за його романом в 1964 році було знято фільм «Тіні забутих предків», який багато в чому вплинув на український і світовий кінематограф та вважається найкращим фільмом в історії українського кіно.
Упродовж життя Михайло Михайлович Коцюбинський написав чимало публіцистичних і літературно-критичних праць. Активна позиція письменника виявилася в художньому ствердженні творчих сил дійсності і, водночас, – у пристрасному викритті та запереченні всього, що стає на дорозі розвитку прогресу суспільства. У своїх творах Михайло Михайлович викривав реакційність самодержавства, лібералізм, міщанство, засуджував політичне ренегатство і зрадництво. Його творчість позначена духом високої ідейності і народності, демократизмом і гуманізмом, відданістю принципам реалізму, глибокої правди.
Працівники бібліотеки Наталія Олексик
Ангеліна Гольча